Маріямпіль - місто Марії

Економічні потуги Маріямполя

В кінці XVIII — на початку XIX ст. в містах Галичини спостерігається укрупнення одних ремісничих цехів і занепад інших. В результаті цього процесу міста отримали свою спеціалізацію. Галич перетворюється у місто шевців і кравців, Тисмениця - хутровиків, Богородчани - боднарів, Бурштин - різників. Маріямпіль став вотчиною будівників. Найактивніше в містечку розвивалися будівельні та деревообробні ремісничі об'єднання. Дещо менше кваліфікованих спеціалістів мав ковальський цех. Але в порівнянні з іншими населеними пунктами три маріямпольські кузні були досить великими й виготовляли на той час чималу кількість продукції. У XIX ст. найбільшим серед ремісничих об'єднань був ґонтарний цех. За його ,продукцією в Маріямпіль приїжджали покупці з цілої Польщі й Австрії. Виготовлені в містечку ґонтові покрівлі у 1844р. експонувалися на міжнародній виставці у Відні. Будівельники своєю майстерністю також славилися далеко за межами краю. Дерев'яні й залізні вироби широко використовувалися будівельними бригадами при спорудженні сакральних, житлових та господарських об'єктів.

У 20-х рр. XIX ст. в Маріямполі розвинулися нові промисли, пов'язані із відкриттям родовищ кременю й алебастру. Сировину вивозили до Нижнівської фабрики і виготовляли з неї сувеніри.