Маріямпіль - місто Марії

Маріямпіль в роки Другої світової війни

Найтрагічнішими для села були 1939-1950 роки. В 1939р. припинилася вся релігійно-патріотична праця, бо прийшли більшовики. В 1940р. відбулася численна депортація на Сибір церковних активістів, таких як пп. Хімчак, Туркевич, Григорій Німчак син Івана. В лютому 1940р. близько 20 польських родин депортовано в Сибір.

В роки німецької окупації всіх маріямпільських євреїв німці вивезли у гетто, а згодом з особливою жорстокістю розстріляли. За розповідями жительки села Філіппіни Заєць „коли одна молода єврейка схопилася обома руками за стовп і відмовилася добровільно йти на смерть, есесівець витягнув з кобури пістолет і розрядив цілу обойму в неї”. Місце страти маріямпільських євреїв не встановлено. Єврейський цвинтар, найстарше поховання на якому було зроблене біля 1730р., був знищений повністю. Бароковими надгробками німецька влада наказала вистелити тротуари.

В 1943р. з Маріямполя німці забрали три дзвони вагою 290 кг і відправили до Станиславова. Після повторного приходу Радянської армії у селі спостерігалося загострення міжнаціональної ворожнечі. Розпалював її гарнізон НКВД, що дислокувався на Замковій горі. Представники нової влади створили польський „істрєбітєльний отряд”, який брав участь у спаленні сусіднього українського села Тумир. Вовчків наприкінці війни став базою для загонів Армії крайової на Прикарпатті, тому очевидно був спалений повністю в ніч з 29 на 30 березня 1944р. Під час цієї акції у Вовчкові загинуло близько 60 осіб.

В роки війни на фронті загинули маріямпільці М. Й. Черняхівський, М.І.Шкредко, М.М.Фалько, Р.І.Волошин, К.І.Ферштей, В.Д.Вовчук, Д.Ф.Логінов, Р.І.Шпірак, М.Г.Дячук, М.Й.Шкредко.