Маріямпіль - місто Марії

Внесок Яблоновських у розбудову міста

З 1691р. майже 190 років Маріямполем володіла князівська династія Яблоновських, представники якої заклали містечко й сприяли його зростанню. Тому подамо про цю родину детальнішу інформацію.

Давній польський рід Яблоновських походив із с. Яблонова, що у Млавському повіті на Мазовші (Польща). Від цього населеного пункту перші нобілітовані рицарі й отримали своє прізвище. Належали Яблоновські до гербового братства, яке використовувало геральдичний знак Прус III (інакше Нагода). Серед нащадків мазовецьких рицарів було багато визначних особистостей: полководців, державних діячів, письменників. Простежимо як розвивалося генеалогічне дерево династії.

Генеалогічне дерево родини Яблоновських

  1. Мацей (619) - ротмістр королівський, засновник містечка Яблонова на Покутті.
  2. Ян Станіслав (1647, Варшава) - підчаший королеви Цецилії Ренати, мечник коронний, маршалок сеймів.
    Др.Анна з Остророгів.
  3. Станіслав Ян (1634-1702) - пан на Яблонові й Острозі, каштелян краківський (1693) і гетьман великокоронний, воєвода Руський (1664), засновник м. Маріямполя.
    Др. Маріанна Казановська (|1687). Шл. 1658.
  4. Станіслав Кароль - обозний коронний. Бездітний.
    Др. Маріанна Потоцька.
  5. Ян Олександр-хорунжий великокоронний.
  6. Ян Станіслав (1669-1731) - пан на Острозі і Підкамені, дідич Маріямполя Вовчкова, Деліїва, Ланів, Тумира, Водників, Баранівки, Стриганців і Рожева, намісник восьми староств, хорунжий надвірний коронний (1687), хорунжий великокоронний (1692), воєвода Волинський (1695) і Руський (1697), канцлер великокорониий (1706-1709), сенатор, мемуарист, перекладач байок Езопа, письменник і поет, політолог і теолог, фундатор монастиря бернардинів у Фразі на Рогатинщині.
    Др. Іоанна де Бетуене, донька французького посла у Польщі.
  7. Ельжбета.
  8. Анна.
  9. Ядвіга.
  10. Ян Каетан (1699-1764) - власник міст Маріямполя і Єзуполя, староста чигиринський (1736), воєвода Брацлавський (1754), фельдмаршал військ австрійських, сенатор, письменник, поет, гранд іспанський, кавалер орденів Золотого Руна, Білого Орла і баварського Святого Губерта.
    І др. Тереза Вільгорська (1-1749).
    ІІ др. Анна із Сапегів (1727-1802), шл. 1750 р. - після смерті чоловіка одідичила Маріямпіль.
  11. Станіслав Вінцент (1692-1754) - граф і барон на Богушовці, Большовці, Леньові, Єжові, Плужанах і Кривині, князь на Острозі, Нижньові й Ракаці (30 квітня 1744р. отримав титул князя Священної римської імперії), староста білоцерківський, межиріцький, свіцький, полковник королівський, воєвода Равський (1735), сенатор, поет, фундатор монастиря паулінів у Нижневі на Тлумаччині (1740), кавалер ордену Білого Орла.
    Др. Дорота з Бронішов гербу Венява, донька маршалка конфедерації великопольської.
  12. Дмитро Іполит (1706-1788) - пан на Стрілиськах, Підкаменю, Фразі і Гнівозові, староста бецький, ковельський, вишнівецький, баковецький, кавалер орденів Білого Орла, святого Станіслава і святого Губерта.
    Др. Катерина з Мицельських гербу Доленга, донька старости копинського.
  13. Антон Хризостон Барнаба (1732-1799) - князь на Єзуполі, Нижневі, Кривині, Плужанах, Гуті, Аннополі та ін., староста бузький, свіцький і чигиринський, посол сейму, маршалок трибуналу пьотрковського (1768), воєвода Познанський (1760), каштелян краківський (1782), сенатор, посол Барської конфедерації у Відні (1772), мемуарист, кавалер орденів Білого Орла, святого Станіслава і святого Губерта.
    І др. княгиня Анна із Сангушків (|1768) гербу Погоня, донька підскарбія надвірного литовського.
    ІІ др. Текля з Чапліков (1820) гербу Кірдея, донька маршалка сейму і ловчого великокоронного. Шл. 1769.
  14. Кароль (1768-1841) - князь на Острозі на Волині.
    Др. Текля з Чацьких гербу Свінка.
  15. Мацей (1757-1844) - ротмістр кавалерії народової, консиліяр уряду тимчасового в Галичині (1809), перфект департаменту любельського (1812).
    Др. Маріянна-Елеонора із Шептицьких (1769-1843). Шл. 1784.
  16. Тереза -дідичка Єзупільського ключа сіл. У1816 р. продала його Юлії із Лянцкоронських.
  17. Станіслав Павло (1762-1822) - князь на Аннополі на Волині, генерал-майор військ коронних, шеф гвардії пішої литовської, посол Польщі в Прусії (1790-1795), сенатор (1788-1789), каштелян краківський, кавалер орденів Білого Орла, святого Станіслава і святого Губерта.
    Др. Теодора з Валевських (1826) гербу Колюмна, донька маршалка конфедерацїї барської, воєводи Сірадського. Шл. 1792.
  18. Максиміліан (1785-1846) - князь, шамбелян австрійського цісаря і російського імператора, каштелян і воєвода королівства Польського (1825-1831 ), дорадчий сенатор у Росії (1831), великий міністр двору, президент Герольди королівства Польського, кавалер орденів святого Станіслава і святої Анни.
    Др. Тереза з Любомирських.
  19. Кароль (1799-1850) - князь на Острозі.
    Др. Пелагея з Потоцьких гербу Пилява (1830).
  20. Людвік (1784-1868) - князь (14 грудня 1820р. отримав підтвердження князівського титулу Австрією), конюший великокоронний галицький (1817), шамбелян (1831), таємний радник цісаря (1833), повноважний посол Австрії у Неаполі, кухмістр великокоронний галицький (1834), кавалер ордену Леопольда.
    І др. Кароліна з Войнів (1786-1840) гербу Триби.
    ІІ др. Людвіка Донна де Марін (1813-1843).
  21. Антон Михайло Костянтин Амброзій Адам (1793-1 855) -князь (29 березня 1844р. отримав підтвердження князівського титулу Росією), шамбелян і віце-референт королівства Польського, член. „Патріотичного товариства” у Варшаві, що мало зв'язки з декабристами Росії.
    Др. Павяіна з Мнішків (1798-1863) графиня, донька маршалка великокоронного, шл. 1818.
  22. Станіслав (нар. 1799) - князь, капітан артилерії кінної гвардії.
    Др. графиня Марія з Велопольських.
  23. Владислав (1818) - князь.
  24. Антон - князь.
  25. Артур (1825-?).
  26. Маврикій (1809-1868) - князь, шамбелян (1833), полковник військ австрійських.
    І др. Анна з Джубертенів (1800-1845) донька банкіра.
    ІІ др. Йоанна з Кернів (1 831 , Відень-?), шл. 1852.
  27. Кароль (1807-1885, Львів) -князь, шамбелян (1832), депутат станів галицького грона магнатів(1842-1843), маршалок великокоронний галицький (1847), пожиттєвий член ізби панів (1861), таємний радник цісаря (1863), президент акціонерного товариства Львівсько-Чернівецької залізниці (1879), кавалер ордену Великого Хреста і святого Григорія.
    Др. Елеонора зі Скарбеків (1816-1870) донька Ігнатія Скарбека, власника Бурштина – вельможна пані Хреста зіркового (1853), шл. 15.10. 1834. В подарунок від чоловіка отримала маєтності в Маріямполі.
  28. Станіслав (1836-?) - князь.
  29. Кароль Владислав (1834-?) - князь, управитель замку короля Волощини.
  30. Кароліна (1842-1892, Краків) - княгиня на Хом'яковій, Острині, Пшеничниках в Тлумацькому повіті і Вільшаниці в Станиславівському повіті, вельможна пані Хреста зіркового (1868).
    Чол. Йосип Гусаржевський гербу Прус, шл. 1864.
  31. Станіслав Марія Фердинанд (1846, Бурштин-1909) -князь на Бурштині, Тенітниках, Настащині, Юнашкові, Озерянах, Куничах, Куропатниках і Людвиківці в повіті Рогатинському, поручник уланів війська австрійського.
    Др.. Ядвіга (нар. 3.08. 1848, Варшава) гербу Радван донька Генріха Стецького - археолога й нумізмата, шл. 8.08. 1876, Львів.
  32. Марія Елеонора Кароліна Софія (1877, Бурштин-?) -княгиня.
    Чол. Н. Горальський.
  33. Станіслав Марія Людвик Матій (1879, Бурштин-1921, Бурштин)-князь на Бурштині.
    Др. Ядвіга гербу Гоздава, донька головного інженера шляхів сполучення грецьких провінцій Епіру й Тессалії Зигмунта Мінейко.
  34. Елеонора Марія Ядвіга Павліна (1884, Бурштин-?) - княгиня.
    Чол. Юліан Бельський.
  35. Кароліна - княгиня.
    Чол. барон Адам Гейдель.
  36. Марія -княгиня.
    Чол. граф Станіслав Ценський.
  37. Софія - княгиня.
    Чол. Ксаверій Пусловський.
  38. Тереза -княгиня.

Засновник Маріямполя Станіслав Ян Яблоновський народився 3 квітня 1634р. в с. Лука коло Яблонова в землі Галицькій. Цей польський магнат був на свій час дуже освіченою людиною. Він закінчив Краківську академію та політехнічну школу в Парижі, де студіював фортифікацію та інженерію. Будучи коронним гетьманом (фактично військовим міністром Речі Посполитої), приділяв велику увагу охороні східних кордонів країни від турецько-татарських набігів. Досяг значних успіхів у військовому мистецтві. Розробляв стратегію атак гусарських полків під Хотином (1673) і Віднем (1683).

Станіслав Ян Яблоновський

Укріплюючи обороноздатність краю, С. Яблоновський будував нові села і містечка, а для їх оборони споруджував й утримував частково власним коштом ланцюг фортів, збудованих вздовж Дністра. Найнеприступнішою фортецею мав стати Маріямпіль. Нове місто розпочали будувати із твердині. Для зведення фортифікаційних споруд у Маріямполі, коронний гетьман запросив майстрів-будівельників з усього Підкарпаття. Османська імперія ось-ось мала знову напасти на Галичину, щоб відновити свої сили. Спорудження фортеці велося ґрунтовно, але прискореними темпами. Контролював хід робіт сам С. Яблоновський, який мав відповідну освіту і добре розумівся на фортифікації. Більшість майстрів, дбаючи про безпеку рідних, привезли у містечко свої сім'ї і звели сякі-такі оселі. З того часу Маріямпіль на кілька століть став містом будівельників.

Замок виріс на місці сторожової вежі міста Вовчкова, неподалік від давнього поселення Чортополь - на високому пагорбі над крутими схилами лівого берега Дністра. Споруджена за всіми правилами фортифікаційного мистецтва твердиня, мала форму правильного прямокутника в плані. По її кутах знаходилися 4 башти. Потрапити у замок можна було через дві в'їзні брами із підйомними мостами. Товщина стін замку складала 2-3, а висота - 4-5 метрів. Південну й південно-східну сторони захищав також глибокий і широкий рів. Реконструкцію плану фортифікаційної споруди здійснив в 2003 р. археолог, кандидат історичних наук В. Рубан. Із плану чітко видно, що частина замкових стін сповзла по схилу гори.

Маріямпільськии замок. Реконструкція плану В. Рубана

На відстані 400-500 метрів від замку було викопано рів, насипано вал і збудовано на ньому міські укріплення, що захищали Ринок і прилеглі до нього вулиці. Насипи цих міських валів й досі прослідковуються в деяких частинах села.

В підошві Замкової гори закладається прямокутна в плані Ринкова площа. Спочатку в ній проводили торги, а згодом спорудили ратушу. Поступово престижні місця навколо головного майдану міста скуповують єврейські купці й багаті шляхтичі. Вовчків стає передмістям Маріямполя.

Замурована пішохідна брама замку. Фото В. Рубана

Першими, розібравши для будови своїх домів руїни форталіції Белзецьких, поближче до новозакладеного замку переселилися жителі містечка Божий Видок. На запрошення Яблоновського в місто прибули колоністи-мазури (оселилися переважно у Вовчкові), а також - заможна і збідніла шляхта (зводила свої оселі неподалік від замку). Нащадки цих шляхетських родів відігравали в історії Маріямполя досить вагому роль. На початках, знать вкладала в розбудову міста свої капітали, сприяла розвитку освіти й культури. Згодом нащадки вищих станів стали перешкоджати приходу торговців. У Маріямполі шляхта не дозволила купцям домогтися таких привілеїв, які у Станиславові мали вірменські й єврейські купці і цим частково призупинила розвиток містечка.

3 квітня 1702 р. у Львові через відновлення рани, отриманої в Данії помер засновник міста Станіслав Яблоновський і був похований у львівському костьолі єзуїтів. З його смертю померла мрія про піднесення міста Марії над іншими містами Прикарпаття.